Біфідогенна дія Лактусану

1. 1. В експериментах in vitro вивчити вплив препаратів з лактулозою на зростання біфідобактерій.

1. 1. В експериментах in vitro вивчити вплив препаратів з лактулозою в розвитку популяцій убиквитарных мікроорганізмів.

1. 1. Дослідження цитопатогенної дії препаратів із лактулозою на моделі культури клітин.

1. В експериментах in vitro вивчення впливу препаратів, що містять лактулозу, на ферментативну активність лізоциму.

У роботі використані препарати:

• "Лактофан";
• "Біфідофан";
• "Лактусан";
• «Лактовіт»;

чисті культури мікроорганізмів:

• Bifidobacterium bifidum;
• Staphylococcus aureus;
• Staphylococcus epidermidis;
• Escherichia coli;
• Pseudomonas aeruginosa;
• Bacillus subtilis;
• Bacterium cereus;
• Lactobacillus plantarum;
• бактерії роду Proteus;
• Candida albicans;

штучні живильні середовища:

• середовище Ендо;
• м'ясопептонний агар;
• молочно-жовточно-сольовий агар;
• кров'яний агар;
• середовище Блаурокка;
• середа Сабуро;
• м'ясопептонний бульйон.

Вивчення розвитку популяцій мікроорганізмів проводилося з використанням методів кількісних посівів та турбідиметричного методу, інтенсивність зростання оцінювали за зміною каламутності суспензії та визначення КУО на мл.

У роботі використані напівперевивні культури клітин:

• Нер-2 – культура клітин епітеліальної карциноми людини
• RD – культура клітин рабдоміосаркоми людини.

Лізоцимна активність визначалася нефелометричним методом стосовно культури Micrococcus luteus методом, розробленим О.В. Бухарін (1992).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У культуральне середовище вносили препарати, що вивчаються, в концентрації 10 відсотків, мікроорганізми, що вивчаються, засівалися в кількості 0,1 мл 2 млд. суспензії бактерій окремих видів, посіви інкубували при 37С, у контрольних зразках були відсутні препарати лактулози. Інтенсивність розвитку бактеріальних популяцій оцінювали фотонефелометричним методом за ступенем зміни каламутності 24 годинної культури.

Додавання в середу «Біфідофану» найбільше підвищувало інтенсивність розвитку біфідобактерій, що може бути пов'язане зі збільшенням посівної дози. Мутність суспензії збільшувалася до 0,96 при значеннях контролю – 0,41. Поруч із, у присутності «ЛАКТОФАНА», «ЛАКТУСАНА» і «ЛАКТОВИТА» спостерігалося збільшення інтенсивності розвитку популяції біфідо- і лактобактерій (показники каламутності суспензії становили відповідно 0,72, 0,64, 0,83).

Таким чином, лактулоза вивчених препаратів має здатність збільшувати інтенсивність розвитку популяцій біфідо- та лактобактерій, «Біфідофан» має більш виражену біфідогенну дію.

Встановлено, що «ЛАКТОФАН» знижує інтенсивність розвитку популяції S.aureus (показник каламутності 0,47, контролю – 1,45), мікроорганізмів роду Proteus (в досвіді – 0,06, контролю – 0,15), Ps. aeruginosa (у досвіді – 0,1, у контролі – 0,15), грибів роду Candida (у досвіді – 0.14, у контролі – 0,16). Підвищує інтенсивність розмноження Е. coli (у досвіді показник каламутності – 0,17, контролю – 0,1).

«Біфідофан» збільшує інтенсивність розмноження кишкової палички (відповідно від 0,1 до 1,2) та знижує інтенсивність розвитку популяцій стафілококу, мікроорганізмів роду Proteus та грибів роду Candida.

«ЛАКТУСАН» не змінює інтенсивність розвитку Е.coli та суттєво зменшує інтенсивність росту грибів роду Candida, стафілококів та протею.

«ЛАКТОВІТ» збільшує розвиток кишкової палички (каламутність культури – 0,41, у контролі – 0,18), знижує зростання стафілококів (0,26 у досвіді, 1,45 – у контролі), мікроорганізмів роду Proteus (у досвіді – 0, 4, у контролі – 1,01).

Таким чином, інтенсивність розвитку умовно-патогенних мікроорганізмів у присутності вивчених препаратів лактулози суттєво зменшується, що може мати практичне значення у спрямованій нормалізації мікрофлори кишечника при дисбактеріозах за допомогою даних препаратів лактулози. Використання цих препаратів може дозволити збільшити в кишечнику кількість кишкових паличок та зменшити інтенсивність розмноження патогенних мікроорганізмів.

Характер дії був однотипним при вивченні всіх чотирьох препаратів:

• при додаванні препаратів у культуральне середовище суттєвої зміни моношару культури клітин не спостерігалося;
• через 24 години спостерігалася зміна кольору середовища за рахунок зміни реакції середовища в кислу сторону при додаванні препаратів «БІФІДОФАН» та «ЛАКТОФАН». Морфологічних змін моношару клітин не спостерігалося.

Таким чином, препарати лактулози не мають цитопатичної та цитотоксичної дії.

Вивчено лізоцимну активність комерційного препарату «лізоциму» у присутності різних концентрацій препаратів (5%, 10%, 15%, 20%). Встановлено, що препарати концентрації 5% підвищують ферментативну активність лізоциму. Більш активний щодо цього «БІФІДОФАН». Підвищення концентрації препаратів до 10-15% не впливає на лізоцимну активність, збільшення концентрації до 20% знижує активність ферменту.

1. 1. Препарати лактулоз підвищують інтенсивність розвитку популяції біфідобактерій in vitro.

1. 1. Зростання та розмноження популяції лактобактерій у присутності препаратів лактулози збільшуються.

1. 1. Препарати лактулоз збільшують інтенсивність розмноження популяції Е.соli.

1. 1. У присутності препаратів лактулоз знижується інтенсивність розвитку стафілококів, грибів роду Candida, мікроорганізмів роду Proteus та Ps.aeruginosa.

1. 1. Препарати лактулози не мають цитопатичної дії.

1. 1. У присутності препаратів лактулози посилюється ферментативна активність лізоциму, наголошується на дозозалежному ефекті.

1. 1. Активність препаратів є різною. Більш виражений біфідогенний ефект, збільшення інтенсивності росту Е.соli, пригнічення розвитку убіквітарних бактерій, посилення ферментативної активності лізоциму спостерігаються у препаратів «БІФІДОФАН» та «ЛАКТОВІТ».

1. Препарати «ЛАКТУСАН», «БІФІДОФАН», «ЛАКТОВІТ», «ЛАКТОФАН» можуть бути використані для лікування дисбіотичних зрушень у складі мікрофлори організму, в нормалізації аутомікрофлори, для посилення антагоністичної активності представників нормальної мікрофлори проти патогенних та умовно-патогенних організму, посилюючи активність лізоциму.

Професор кафедри мікробіології з імунологією та вірусологією
Ярославської державної медичної академії
доктор медичних наук,

член-кор. РАЄ