Застосування «Лактусану» у відділенні вірусних гепатитів

Пермська дитяча міська інфекційна клінічна лікарня № 5

В.Є. БОБРИКІВ, Головний лікар Пермської ДДІКБ кандидат медичних наук

Про застосування Лактусану при дисбактеріозі у відділенні вірусних гепатитів

Метою нашого дослідження було визначення ефективності монотерапії Лактусаном при дисбактеріозі кишечника в дозі 5 мл дітям до трьох років та в дозі 10 мл старше трьох курсів 2 тижні.

Ефективність лікування оцінювали порівнянням мікробного пейзажу кишечника до та після лікування. Бактеріологічне дослідження та оцінку ступеня дисбактеріозу проводили відповідно до методичних рекомендацій Московського НДІ епідеміології та мікробіології ім. Г.М. Габричевського від 1986 року.

Під наглядом перебували 38 дітей з вірусними гепатитами та гастропатологією у віці: від 0 до 3 років – 5 дітей, від 4 до 7 – 10 дітей, від 8 до 11 років – 8 дітей, від 12 до 15 – 14 дітей.

Серед обстежених було 24 дитини з супутніми алергічними захворюваннями, у тому числі 8 із загостренням алергодерматозів.

До лікування встановлено дисбактеріоз І ступеня - у 11 хворих, дисбактеріоз ІІ ступеня - у 13 хворих, дисбактеріоз ІІІ ступеня - у 14 хворих.

Найчастіше виявлялися кишкова паличка з гемолізуючими властивостями (45%), цитробактер (20%), ентеробактерії (20%), клебсієла (15%), мікробні асоціації (40%).

Обстеження після курсу лікування показало покращення показників біоценозу у 22 хворих (57,9%), у тому числі при дисбактеріозі II та III ступеня підвищення рівня біфідобактерій до 109 у 18 з 27 (66%) хворих, зменшення висіву умовно-патогенної флори у 13 (48TP) ), у 1 дитини - зникнення патогенної Е - Coli Про 144.

При дисбактеріозі І ступеня за нормального вихідного рівня біфідобактерій поліпшення біоценозу зареєстровано у 4 хворих, що виражалося нормалізацією кількості кишкової палички, молочнокислих бактерій. У 12 (32%) хворих була відсутня будь-яка динаміка.

У 3 з 8 дітей із загостренням алергодерматозу відзначалося стихання алергічних проявів без додаткового призначення сорбентів та (або) антигістамінних засобів.

Побічна дія у вигляді почастішання випорожнень до 2-3 разів на день спостерігалося у 4 хворих, схильність до метеоризму у 2 (діти до року). У 6 дітей із первісними скаргами на схильність до запорів на фоні лікування спостерігалося щоденне спорожнення кишечника.

ВИСНОВКИ

Таким чином, навіть при призначенні мінімального дозування сиропу Лактусан у 58% випадків спостерігається позитивний ефект. При збільшенні дози очікується поліпшення результатів.

До переваг препарату відносяться також можливість застосування щодо невеликого курсу, відсутність негативних органолептичних властивостей.

Актуальним є також призначення препарату хворим зі схильністю до запорів.

Лактусан у лікуванні хворих на парентеральні вірусні гепатити

Для лікування важких (фульмінантних) форм вірусних гепатитів рекомендується синтетичний дисахарид молочного цукру - лактулоза, що надає протективну дію на тканину печінки та слизову оболонку кишечника (С.Н. Сорінсон, 1997, Е.Г. Щербакова, 1998).

Синтезований вітчизняними біотехнологами препарат Лактусан є сиропом лактулози. Його імпортним аналогом є Нормазе (Італія).

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета роботи полягала у вивченні доцільності використання препаратів лактулози для терапії гострих парентеральних вірусних гепатитів (ВГ) середньої тяжкості та порівняльної оцінки їхньої дії.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Лікування проведено 24 хворим: 11 осіб отримували Лактусан, 13 - Нормазі за схемою: в 1 день - за ч.л. 1 раз, на 2 день - 1 ч.л. 2 рази, на 3 день - 1 ч.л. 3 рази, з 4 по 14 днів - по 1 ст.л. 3 десь у день їжі.

Групи хворих були зіставні за статтю, віком, етіологією ВГ, термінами госпіталізації, наявністю супутніх захворювань. Показанням для лікування була відсутність ефекту від звичайної базисної терапії ВГ (у 18 осіб) або загострення захворювань (у 6 осіб). За пацієнтами проводилося клінічне спостереження, у динаміці досліджувалися функціональні проби печінки та маркери ВГ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати проведеної терапії показали, що у більшості хворих (20 чол - 83%) настало поліпшення вже в перші 3-4 дні, у 3 - на 6-8 день лікування. Спостерігалося зникнення відчуття слабкості (на 3,4±0,2 день), анорексії (на 3,1±0,1 день), нудоти (на 2,9±0,3 день), головного болю (на 3,2±) 0,2 день), болі в животі (на 3,4±0,3).

Жовтяниця зменшувалась на 4,0±0,5 день, печінка – на 5,7±0,8 день лікування.

Білірубінемія в період лікування знизилася з 135,5±23,9 до 53,8±15,5 мкмоль/л (Р<0,01), активність аланінамінотрансферази (АЛАТ) з 15,8±1,8 до 5,5± 1,2 ммоль/л (р<0,001). Відзначалася тенденція до зменшення тимолової проби (з 9,7±1,2 до 7,4±1,1), нормалізувався рівень протромбіну. Лише одного пацієнта і натомість зниження інтоксикації не визначалося нормалізації функціональних проб печінки.

Зіставлення показників поліпшення стану у хворих, які отримували Лактусан та Нормазе, статистично виявлено такими даними.

Так, при лікуванні Лактусаном слабкість зникала на 3,4±0,3 день, Нормазі на 3,3±0,2, анорексія відповідно на 3,0±0,2 день та 3.3±0,2, головний біль на 3, 4±0,2 та 3,5±0,5, нудота – на 2,6±0.2 та 3,2±0,5, болі в животі – на 3,4±0,6 та 3,5±0, 4 день, жовтяниця зменшилася на 3,3±0,4 та 4,7±0,7 день, розміри печінки скоротилися на 6,4±1,5 та 5,05±0,7 день лікування. Побічних явищ від застосування препаратів був.

ВИСНОВКИ

Таким чином, включення до комплексної патогенетичної терапії парентеральних ВГ із середньотяжким лікуванням препарату лактулози Лактусану є доцільним та клінічно обґрунтованим.